Чи може реклама бути суб’єктивною? Ні, краще так: чи має право реклама бути суб’єктивною? Багато хто вважає, що реклама – це яскрава, цікава інформація, яка має бути донесена до читача, глядача, слухача у найпростіший спосіб. Нібито тут немає місця автору. За багато років написання статей можу стверджувати, що це не зовсім так. Колись, обговорюючи з бізнесменами спільні проекти, я казала: «Якщо хочете отримати бажаний результат, в статті, ролику тощо має бути 85% об’єктивної та актуальної інформації. І лише 15% Ви залишаєте для себе». На мене дивились здивовано, але погоджувались за принципом «ну не так вже й ризиковано це спробувати». Результат вразив.
Але що має бути у цих 15% інформації, яку замовник просить надати про нього? Як подати? І тут постає питання суб’єктивності. Ми подавали ставлення замовника до наведеної інформації, його відчуття, тобто ту ж саму інформацію, але через проекцію «я відчуваю». Замовники стають ближче до аудиторії, коли не бояться бути відвертими. Тому реклама через суб’єктивізм – це стиль, який має право на існування. Єдиний, хто відкритий всьому світу у тієї рекламі, – це автор. Але і до цього можна звикнути.
Зараз ми живемо у щасливий час, коли реклама набула статусу ремарки. Я дивлюся ролики, в яких на першому плані любов до країни, повага до величі природи, і вдячна авторам, щиро пишаюся ними, хоч і не знаю їх імен. Вони виділяють для прямої дії кілька секунд. Замість реклами – підпис. Це неймовірно, але, якщо проаналізувати, як діє така реклама, то глядач відчуває вдячність за чудові хвилини гарного сюжету і запам’ятовує замовника з приміткою «добрий». І це найкраще, що могло статися з нами. Перехід рекламного поля на зовсім інший рівень особистого спілкування з повагою до читача, глядача, слухача. Я билася колись за те, щоб мав право на існування такий стиль. Ті, хто зараз працює у рекламі на національному рівні, кращі у сто разів за найсміливіші мої бажання. Я пишаюся ними.
Коли я намагалася знайти біржу статей, декілька разів потрапляла у пастку: заходиш на український контент, потім переходиш на сторінку «Біржа», а там… російська сторінка. З сумними думками відкрила uatxt.com. Перевірила. Український ресурс. Серце колотнуло: «Ви є!» А здавалося, що вже не знайду. Яке щасливе наше життя, що дарує такі відкриття.
Отже, чи має право на існування суб’єктивізм? Зверніть увагу на свої почуття, коли читаєте, дивитесь, слухаєте рекламу. Це й є суб’єктивний погляд. Насолоджуватись кольором, мелодикою, по-іншому, аніж зазвичай, висловленою думкою – це ті сенсорні продукти, які ми отримуємо разом з якісною рекламою за просто так, і лише якщо вони нам до принади, ми запам’ятовуємо, хто саме нам це подарував. Оце і є механізм професійної реклами. А якщо хтось вдався до сумнівів, чи може ця авторка працювати російською, будь ласка. Додатковою частиною наводжу те, що має назву «preview» (предварительный просмотр). Все, наведене вище, російською виглядає отак:
Сложности продвижения товара связаны с жесткими рамками требований к рекламным текстам, а именно – необходимостью употреблять ключевые слова, по сути, штампы, которые для покупателя являются путеводителем и работают по принципу «стимул-реакция», «услышал-купил». По этой причине рекламный текст является стандартным, то есть вмещает нужное количество слов и фраз-штампов. Но одновременно этот же рекламный текст должен быть и индивидуальным, непохожим на остальные, потому что иначе покупатель не обратит на него внимания при прочтении первых же фраз или не дочитает до конца.
Эта общая проблема заштампованности рекламного контента не так проста, как кажется. Уникальный (обладающий какими-то нестандартными решениями) текст часто может не вполне соответствовать рекламным критериям. А абсолютно правильный, с точки зрения поисковых фраз, текст, неэффективен, так как покупатель на него просто не отреагирует по причине «здесь все знакомо, останавливаться не на чем». Именно поэтому индустрия рекламы находится в постоянном поиске авторов, которые могли бы не только совмещать нужный контекст с индивидуальными средствами подачи, но и варьировать эти изюминки, которые представляют собой поворот речи, чтобы эмоционально встряхнуть читателя. Так происходит своего рода оздоровление человека в эмоциональном плане: он получает неожиданный посыл, на что реагирует его психика. В результате «перезагружается внимание», к восприятию того, что говорят. Так формируются хиты продаж, проще говоря, мода на товар.
Мода на товар имеет несколько характеристик. Удачная реклама и желание покупателя приобрести или хотя бы поинтересоваться товаром, связаны не только с его качествами (это вторично, если на рынке выставляются и рекламируются аналогичные продукты), но и с положительными или просто острыми эмоциями, которые возникли у потенциального покупателя при ознакомлении с рекламой. «Эмоционально задело» дает возможность запомнить, а запоминание – не просто необходимый, а главный посыл в рекламе. Купить можно захотеть только тот товар, который Вы запомнили. В любом случае, при выборе из ряда аналогов память сработает на знакомый предмет, причем, неважно, как и почему он занял место в Вашем перечне того, на чем стоит остановиться.
Разговоры о навязчивости рекламы чаще являются ошибочными, потому что раздражает и вызывает желание не видеть, не читать, не слышать не навязчивая, а некачественная реклама, выполненная по стандартным калькам и без эмоционально захватывающих (разгружающих и стимулирующих психику человека) элементов. Принято считать, что интенсивная некачественная (стандартное речевое поле) реклама эффективна, если ее часто повторять, то наращивая, то снижая динамику подачи. Это не совсем так. Интенсивная некачественная реклама действительно тоже вызывает эмоции и таким образом работает на запоминание товара, но в современном обществе такой способ рекламы может чаще привести к отторжению, потому что запомнившийся товар фиксируется в памяти с четко отрицательным эмоциональным довеском. Такое не купят. Так что будьте внимательны в своей настойчивости при подаче рекламы. Она может сыграть с вами злую шутку.
Автор: natcheer
